Незабутні постаті

Харьков Євген Йосипович

07.04.2012

1926-2001
Випускник Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1956 р.), відомий фізик, доктор фізико-математичних наук, професор університету Харьков Є.Й. народився 13 лютого 1926 року в селі Каменка Белинського району Пензенської області в родині селян.
У 1944 році Євгена Йосиповича призвали до лав Радянської Армії. Свій бойовий шлях від почав рядовим 186 стрілецького полку, потім служив в роті розвідки Гвардійської Гатчинської дивізії. В 1947 році Євгена Йосиповича було демобілізовано в зв‘язку з станом здоров‘я (інвалідність). В 1951 році Євген Йосипович вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка і був зарахований на фізичний факультет. Після закінчення фізичного факультету в 1956 році Євгена Йосиповича продовжив навчання в аспірантурі при кафедрі фізики рентгенометалофізики (1956 – 1959 р.р.). Навчання в аспірантурі він поєднував з педагогічною роботою на посадах асистента і старшого викладача за сумісництвом. В 1960 році Євген Йосипович захистив кандидатську дисертацію на тему “Вивчення закономірностей електропереносу в металах і деяких сплавах” і того ж року був призначений доцентом кафедри фізики металів.
Після захисту кандидатської дисертації Євген Йосипович продовжував активну до-слідницьку роботу. Його наукові інтереси зосередилися на вивченні явища електропере-носу в рідких металах і сплавах. Експериментальні дослідження електропереносу в рідких металах потребували розробки принципово нових методик і приладів, значну частину яких Євген Йосипович виготовив власноруч. Результати цих досліджень і їх фізична інте-рпретація склали зміст докторської дисертації (1967 рік), в якій було сформульовано ряд обґрунтованих фундаментальних висновків стосовно як закономірностей елетропереносу в рідких металах, так і фізичної природи рідких металів. Серед цих результатів відзначимо один з найважливіших – експериментальне доведення відсутності абсолютного електро-переносу. Цей фундаментальний висновок переконливо свідчив, що штучний розподіл атомів металу на такі, що коливаються навколо станів рівноваги і таких, які перебувають в фазі стрибку є фізично некоректним.
З 1968 року Є.Й. Харьков – професор кафедри загальної фізики. Як і раніше, він поєднує педагогічну діяльність з активною науковою роботою. Сфера його наукових інте-ресів постійно розширюється. Поряд з традиційним вже дослідженням кінетичних харак-теристик рідких металів і сплавів Євген Йосипович започатковує цикл експериментальних і теоретичних досліджень термодинаміки металів і сплавів, а дещо пізніше – аморфних металів і вуглеграфітових матеріалів. Активно ведеться робота по підготовці кандидатів наук; фактично, цей період можна вважати періодом формування наукової школи професора Є.Й. Харькова. Всього під керівництвом Євгена Йосиповича були підготовлені і успішно захищені 27 кандидатських дисертацій; п‘ятеро з їх авторів в подальшому стали докторами наук.
В науковому – педагогічному доробку Євгена Йосиповича 250 статей, два підруч-ники – “Физика жидких металлов” і “Термодинамика металлов”. Вперше в світі ним ство-рена теорія гомогенної кристалізації багатокомпонентних аморфних металічних систем, загальна теорія явищ переносу в рідинах.
Універсальність та енциклопедичність знань дозволила йому приймати активну участь в прикладних дослідженнях в рамках госпдоговірних робіт. Зокрема, під його кері-вництвом було розроблено методику визначення технологічних режимів безокислюваль-ного нагріву і зневуглецювання сталевого прокату, яка була застосована на ряді підпри-ємств СРСР із значним економічним ефектом. Плідним було співробітництво з НПО “Енергія”. Виготовлений під керівництвом Є.Й. Харькова випробувальний стенд для не-руйнівного контролю компонентів ракетно-космічних двигунів отримав срібну медаль ВДНХ СРСР (1985 рік).
Науково – педагогічна діяльність Є.Й. Харькова була відзначена Державною премі-єю УРСР в галузі науки і техніки (1983 рік).
З 1998 року Євген Йосипович зосереджується на тільки на науковій роботі. До цьо-го періоду його діяльності відноситься розробка теорії процесу інтеркалювання графіту і створення нового матеріалу – терморозширеного графіту.
Незважаючи на загострення хвороби, отриманої ще в воєнні роки, Євген Йосипо-вич майже до останніх днів життя залишався справжнім науковим лідером, вимогливим і доброзичливим керівником.
Харьков Є.Й. помер 22 серпня 2001 року.

Оставить комментарий:

Имя:
Email:
Сайт:
Комментарий:

(Spamcheck Enabled)