Вплив структурно-морфологічного стану нановуглецевого компонента на теплові та електрофізичні властивості вуглецевих композитів
01.04.07 – фізика твердого тіла
д.ф.-м.н.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню структури композитів вуглець-полімер, їх електричних, теплових властивостей і характеру взаємодії з електромагнітним випромінюванням (ЕМВ) мікрохвильового діапазону (25,5-37,5 ГГц). Проведено моделювання методом (3-D) Монте-Карло порогу перколяції електропровідності полімерних композитів, заповнених електропровідними частинками різної морфології – графітові нанопластинки, вуглецеві нанотрубки, терморозширений графіт (ТРГ). Запропоновано модель ефективної електропровідності та розвинуто модель сумішей для теплопровідності композитів вуглець-полімер, в яких враховано структурно-морфологічні особливості частинок наповнювачів, їх власну електропровідність (теплопровідність), просторову орієнтацію в композиті і контактний електричний (тепловий) опір між ними при утворенні неперервних ланцюжків. Для пресованих зразків ТРГ, ТРГ-метал (Co, Ni, Cu) і епоксидних композитів із вуглецевими наповнювачами різної морфології визначено електропровідність, комплексну діелектричну проникність, коефіцієнти відбиття та поглинання ЕМВ. Встановлено вплив характеру розподілу вуглецевого наповнювача в епоксидній матриці на ефективність взаємодії композитів з електромагнітним випромінюванням.
Ключові слова: графітові нанопластинки, вуглецеві нанотрубки, композити вуглець-полімер, електропровідність, теплопровідність, комплексна діелектрична проникність, електромагнітне випромінювання, коефіцієнт відбиття ЕМВ, коефіцієнт поглинання ЕМВ.