1905-1984

(20.06.1905, м. Москва – 6.10.1984, м. Київ). Доктор фізико-математичних наук, професор астрономії. 1925 закінчив Московський університет, фізичний факультет. З вересня 1939 – завідуючий кафедрою астрономії Київського держуніверситету (до 1981) і директор Київської астрономічної обсерваторії (до 1951). У 1981-1984 – старший науковий співробітник кафедри астрономії.

Найважливіші наукові результати: а) організація кометних спостережень, розробка системи фізичних характеристик комет та укладання їх каталогів; б) розробка динамічної теорії сонячної корони; в) організація і проведення досліджень полярних сяйв у 1957-1961 в Арктиці; г) розробка гіпотез про походження короткоперіодичних комет (1931) та кілець планет (1960) внаслідок вулканічних процесів у сфері планет-гігантів. Обґрунтував значення нестаціонарних процесів в еволюції космічних об’єктів. Підтвердив наявність нестаціонарних динамічних процесів на Сонці, передбачив (1939-1942) наявність коронально-корпускулярних потоків, які пізніше дістали назву “сонячний вітер”. Довів, що ядра комет складаються з льодових конгломератів (1948). На основі багаторічних досліджень (1945-1960) відкрив кільця Юпітера та передбачив існування діючих вулканів на його супутниках, що було підтверджено міжпланетними станціями “Вояджер – 1, 2”, США (1979).
Засновник відомої української наукової школи в галузі дослідження активних процесів у Сонячній системі. За період 1953-1981 із понад 285 випускників кафедри астрономії більше 100 стали канд. фіз.-мат. наук і більше 20 – докторами наук. Був організатором Київського планетарію, одним із засновників видавництва “Знання”, членом редколегії журналу “Наука і суспільство”, редактором “Кометного циркуляру”. Голова науково-координаційної Комісії “Комети” Астрономічної ради АН СРСР (1936–1977 рр.). Член Міжнародного астрономічного союзу з 1935 р.
Автор 19 монографій і підручників, 4 з них перекладені і видані іноземними мовами. Опублікував понад 400 наукових робіт.
Нагороди: 1946 – медаль за Доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни; 1961 – орден Леніна; 1961, 1965 – Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР; 1965 – Медаль за Оборону Києва; 1976 – медаль до 30-річчя Перемоги; 1978 – премія АН СРСР ім. Ф.А. Бредіхіна; 1979 – медаль Астрономічної ради АН СРСР “За обнаружение новых астрономических объектов”; медаль ім. Ю.О. Гагаріна Федерації космонавтики СРСР. Його ім’я носить мала планета № 2721 Сонячної системи.
Основні праці: Физические характеристики комет. – М., 1958 (и дополнения 1966, 1967, 1974, 1979); Природа и происхождение комет и метеорного вещества. – М., 1967 (Перекладено в США: “The nature and origin of comets and meteors” – 1970); Астрономія. Ч. 1, 2 (співавтор). – К., 1946, 1949; Астрономія (співавтор). – К., 1972.
Літ.: Астрономы. Биографический справочник. – К., 1986; За білим сяйвом літ / М. Славинський. – “Київ”, 1984, №9.

Д.П. Андрієнко