1906-1991
Народився 16.04.1904р. в с. Мерефа Харківської губернії тепер Харківської області. Помер 05.03.1991р. (м.Київ). Доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР.

1931 – закінчив Ін-т народної освіти в м. Дніпропетровську. Працює в ун-ті з 1951 на посадах: ректора (1951-1955), зав. к-ри молекулярної фізики, професора. 1937 – захистив канд. дисертацію. 1950 – захистив доктор. дисертацію.
Г. – засновник к-ри молекулярної фізики. Його наук. діяльність пов’язана з фізикою рідин, фазових переходів і критичних явищ, фізикою полімерів та фізикою біол. об’єктів. Створив лабораторії аеродисперсних систем та фізики полімерів. Опублікував понад 200 наук. праць. Підготуав близько 40 кандидатів та докторів наук.
Г. керував комісією при Мінвузі СРСР з координації наук. досліджень рідкого стану речовин, був чл. наук.-технічної ради при Мінвузі УРСР, заступ. відповідального ред. Українського фізичного журналу, заснував міжвідомчий збірник “Фізика рідкого стану” і 10 років очолював його редколегію. У період з 1953 по 1970 під його керівництвом було підготовлено і проведено 10 Всесоюзних нарад з фізики рідин.
Г. був чл. Президії обкому профспілки працівників вищої школи і наук. установ Дніпропетровська, чл. парткому АН УРСР, чл. парткому Київ. ун-ту, чл. райкому, чл. міському і чл. ЦК КПУ, вченим секретарем АН УРСР.
Нагороджений 5 орденами та 30 медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, багатьма грамотами ЦК ВЛКСМ, Мінвузу СРСР та УРСР.