Незабутні постаті

Гуртовенко Ернест Андрійович

04.04.2012

(10.12.1928 – 20.01.1994)
Ернест Андрійович Гуртовенко – відомий український вчений астроном, доктор фізико-математичних наук, професор – один із перших наукових співробітників Головної астрономічної обсерваторії.

Природа щедро наділила Ернеста Андрійовича – він був вченим, філософом, поетом.
Усе трудове життя Ернеста Андрійовича було тісно пов’язане з ГАО, а його коріння знаходилося в с. Баштечки Жашківського р-ну на Черкащині, в сім’ї сільського вчителя. Після закінчення у 1952 р. фізичного факультету Київського державного університету був зарахований до аспірантури ГАО і під керівництвом А.О. Яковкіна виконав роботу з дослідження 40-см астрографа. Результати цих досліджень лягли в основу кандидатської дисертації, яку Е.А. Гуртовенко захистив у 1955 р. і цього ж року став співробітником ГАО. Йому доручили організацію в ГАО досліджень з фізики Сонця. Історія виникнення цих досліджень пов’язана з повним сонячним затемненням 30.06.1954 р., смуга якого проходила через Київ. Після цього затемнення в ГАО розпочалися регулярні спостереження Сонця. Так було закладено початок новому напряму досліджень в обсерваторії. Тільки в 1964 р. вийшла Постанова Президії АН УССР про затвердження структурного відділу фізики Сонця.
Е.А. Гуртовенко був великим ентузіастом своєї справи. З роками його відділ поповнився талановитою молоддю, яку він сам відбирав і виховував, а розв’язання завдань, що ставились перед відділом, зробили відділ одним з кращих не тільки в обсерваторії – він набув визнання і на теренах СРСР, і за кордоном. Постійною турботою вченого було оснащення відділу першокласним спостережним обладнанням: у 1966-1968 рр. за його участю створено сонячний монохроматор подвійної дифракції, у 1983-1985 рр. на Високогірній спостережній базі на піку Терскол встановлено спеціалізований сонячний телескоп для абсолютних вимірювань спектра Сонця, а в 1985-1990 рр. – великий горизонтальний сонячний телескоп. У 1975 р. він захистив докторську дисертацію на тему «Поле швидкостей і будова сонячної фотосфери».
Значним науковим досягненням Е.А. Гуртовенка є виконані ним на базі спостережень з монохроматором подвійної дифракції дослідження поля швидкостей в сонячній фотосфері. Широкий відгук серед фахівців отримали дослідження з проблеми глибини утворення фраунгоферових ліній в сонячній атмосфері. Важливим внеском в сонячну фізику є роботи з абсолютних вимірювань спектра Сонця, які знайшли застосування не тільки в геліофізиці, але і в аерономії та геофізиці. Е.А. Гуртовенко розробив метод побудови узгоджених систем сонячних сил осциляторів спектральних ліній, які широко використовуються у всіх галузях астрофізики, де проводять кількісний аналіз спектра. Ця робота була відзначена у 1990 р. премією НАНУ ім. М.П. Барабашова. В 1988 р. Е.А. Гуртовенко ініціював участь відділу фізики Сонця у міжнародному космічному проекті «КОРОНАС-І». Співробітниками відділу розроблено і виготовлено діючий макет бортового телескопа «ДІФОС» для реєстрації глобальних коливань яскравості Сонця, технологічний зразок якого був виведений на орбіту в 1994 р. Ернест Андрійович брав участь в багатьох наукових експедиціях зі спостережень повних сонячних затемнень, що дозволило не тільки дослідити фізичні умови в сонячній короні, але і підтвердити присутність в ній «холодних» утворень.
У 1983 р. Е.А. Гуртовенко перейшов на викладацьку роботу і очолив кафедру астрономії та фізики космосу Київського державного університету. Проте і наукової роботи в ГАО він не залишив: був за сумісництвом головним науковим співробітником.
Е.А. Гуртовенко – автор 110 наукових робіт, в тому числі трьох монографій. Про його міжнародний авторитет як вченого свідчить і те, що він входив до складу наукових комітетів багатьох симпозіумів МАС, був головою Оргкомітету Симпозіуму МАС №138, який з успіхом відбувся у Києві в 1989 р., багато років керував секцією «Сонце» Астрономічної ради СРСР.
Е.А. Гуртовенко мав наукові та урядові нагороди, але найвищою нагородою є його всесвітнє визнання як дослідника Сонця, його наукова школа з фізики Сонця в ГАО НАНУ, яка береже і продовжує закладені ним традиції. Посмертно Е.А. Гуртовенка відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки за 2003 р. за цикл досліджень (у співавторстві) «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на Терсколі для дослідження Сонця та тіл Сонячної системи».

Р.І. Костик

Оставить комментарий:

Имя:
Email:
Сайт:
Комментарий:

(Spamcheck Enabled)